Присвоєння почесного звання України «Мати-героїня»

Відповідно до Закону України «Про державні нагороди» почесне звання України є державною нагородою і є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги перед Україною.

Відповідно до Положенням про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001 почесне звання України «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім’ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

Згідно з порядком представлення до почесних звань висунення кандидатур до присвоєння здійснюється за місцем роботи кандидатки, у трудових колективах установ, організацій, підприємств.

Якщо жінка не працює, висунення кандидатури може проводити сільська (селищна) рада, організація багатодітних сімей чи місцева служба у справах дітей та сім’ї (дітей).

Жінка подає заяву щодо підготовки потрібних документів на порушення клопотання в органи місцевого самоврядування. Саме звідси починається збір, обробка інформації, підготовка і винесення основного рішення — підтримати кандидатуру на висунення на здобуття почесного звання «Мати-героїня» чи відмовити. Якщо ж жінці відмовили, то має бути зазначено причину такого рішенні.

Багатодітній матері до заяви також потрібно такі документи:

- копії паспорта багатодітної матері (1,2,3,10 та 11);

- копії свідоцтв про народження дітей;

- якщо дитина померла, копія свідоцтва про смерть;

- довідки-характеристики з місця навчання кожної дитини (шкільного і студентського віку);

- характеристики з місця роботи кожної дитини, яка працює.
Перелік документів, які необхідно подати до відповідного центрального органудля подання присвоєння почесного звання «Мати-героїня«:

 - лист на ім’я керівника відповідного центрального органу про порушення клопотання про присвоєння почесного звання «Мати-героїня»;

- нагородний лист встановленої форми від організації, установи і району, який подає кандидатуру;

- протокол засідання, де порушується питання висунення кандидатури на присвоєння почесного звання;

-  копії свідоцтв про народження дітей;

-  копія паспорта матері;

- клопотання від громадської організації про присвоєння почесного звання (якщо подання здійснюється громадською організацією).

 Примітка. На основі всіх зібраних документів органами місцевого самоврядування складається нагородний лист.

Обов’язкова інформація у нагородному листі (за наказом №76 служби у справах дітей та сім’ї «Про порядок подання кандидатур на присвоєння почесного звання України «Мати-героїня») кандидатури на присвоєння почесного звання України «Мати-героїня»:

- про відсутність фактів судимостей у жінки-кандидата;

- про відсутність фактів судимостей у кожного з дітей;

- дата народження дітей;

- про освіту кожного з дітей (де навчалися, який заклад закінчили);

- про відсутність перебування кожного з дітей в інтернатних закладах;

- місце роботи;

- як характеризуються в робочому колективі;

- якою громадською діяльністю займалися чи займаються;

- особисті досягнення, успіхи;

- до свідоцтва про смерть дитини, де не вказано причину смерті, додавати копію довідки про причину смерті дитини.

 ПОСЛІДОВНІСТЬ. Після цього документи подаються до міської ради, яка вивчає їх. Підтримані тут документи потрапляють до служби у справах дітей та сім‘ї КОДА. Після розгляду служби підтримані нагородні матеріали надсилаються до Міністерства Соціальної Політики України. Схвалені Міністерством нагородні документи надсилаються до Адміністрації Президента України, де їхній розгляд може тривати рік, а то й більше.

Які найчастіше виникають труднощі в оформленні документів?

Досить часто це неправильне оформлення, відповідність документів. Перепоною може стати навіть одна літера/цифра в нагородному листі, орфографічні помилки, не вказана причина смерті, відсутність свідоцтва про народження дитини і т.д.

Випадки відмови в отриманні звання

Так, причиною такого рішення може бути те, що діти були засуджені умовно або перебували у місцях позбавлення волі, а також без поважних причин виховувалися в закладах інтернатного типу або перебували під опікою, або народження та проживання за кордоном (найчастіше), вчинення суїциду одного з дітей. Але ці умови не прописані в законах, проте цього вимагає Комісія державних нагород та геральдики Адміністрації ПрезидентаУкраїни.
За який період часу розглядаються подані документи?

Закону про період часу розгляду подань на присвоєння почесного звання України «Мати-героїня» не має, проте згідно з Законом України «Про звернення громадян» повний пакет документів розглядаються протягом місяця.

Тепер, аби отримати винагороду, жінка, якій вже присвоєно почесне звання, або уповноважена нею особа подає до органів праці та соціального захисту населення лише заяву про виплату винагороди, де зазначено спосіб виплати (через відділення поштового зв’язку або на особовий банківський рахунок) та копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я, по-батькові, місце реєстрації.

Примітка. Копію посвідчення про присвоєння почесного звання України «Мати-героїня» подавати не треба.
Після подачі всіх документів орган соціального захисту формує особову справу, до якої додає ксерокопію Указу Президента України про присвоєння жінкам почесного звання «Мати-героїня».

У разі, якщо жінка самостійно не може подати пакет документів із певних причин, то замість неї до управління може звернутися уповноважена особа з нотаріально засвідченим документом, що підтверджує її право представляти жінку, якій присвоєно почесне звання.
Одноразову винагороду в десятикратному розмірі прожиткового мінімуму жінці, якій присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», виплачує орган праці та соціального захисту населення за місцем її реєстрації одразу всією сумою.

Особі, удостоєній почесного звання, вручаються нагрудний знак та посвідченнядо почесного звання встановленого зразка.

 За детальною інформацією звертайтеся до відділу  у справах сім’ї та молоді виконавчого комітету Ніжинської міської ради за адресою: м. Ніжин, пл. Франка, 1, кім. 9, контактний телефон: 5-39-31

Міська програма «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків м. Ніжина на період до 2017 року»

Правові основи запобігання та протидії насильству в сім’ї

В Україні, на національному рівні, існує ряд законодавчих та нормативно-правових актів, які захищають від насильства в сім'ї, а також регламентують діяльність правоохоронних органів щодо попередження та припинення насильства в сім'ї.  

До них належать:
- Закон України "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.2001 р., який визначає правові основи запобігання насильству в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів, спрямованих на його виконання.
- Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р. У цьому Законі було введено положення, яке забороняє тілесні покарання дітей у родині;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України № 2154-р «Про затвердження плану заходів з проведення Національної компанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року;
 - "Сімейний кодекс" від 10.01.2002 р. , який визначає засади шлюбу, права та обов'язки подружжя, права та обов'язків батьків і дітей;
- Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису" від 15.05.2003 р.;
- Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї" від 25.09.2008 р.;
- Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.01.2004 р. №38 "Про затвердження заходів щодо виконання Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї";

Згідно Закону "Про попередження насильства в сім'ї" визначено перелік органів та установ, на які покладається здійснення заходів щодо попередження насильства в сім'ї. Такими установами визнані:
- органи виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї;
- служба дільничних інспекторів міліції;
- кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;
- органи опіки і піклування;
- кризові центри;
- центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї;
- органи виконавчої влади;
- органи місцевого самоврядування.

У кожного з цих органів різні обов'язки, тому вони повинні співпрацювати разом, адже тоді складатиметься майже повна картина окремих випадків, відповідно, стане простіше й ефективніше допомагати постраждалим від насильства в родині.

 Існують спеціальні заходи попередження насильства в сім'ї, регламентовані Законом України "Про попередження насильства в сім'ї":
1. Офіційне попередження про недопустимість здійснення насильства в сім'ї (виноситься, при умові відсутності в діях ознак злочину, повідомляється під розписку).
2. Взяття на профілактичний облік і зняття з профілактичного обліку (членів сім'ї, яким було винесене офіційне попередження про недопустимість насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів міліції або кримінальна міліція в справах неповнолітніх беруть на профілактичний облік. Зняття з обліку відбувається в тому випадку, якщо протягом року особа ні разу не здійснить насильства в родині).
3. Захисне попередження (воно не вимагає узгоджень з ознаками злочину. Забороняє особі, якій воно винесене: здійснювати конкретні акти насильства в сім'ї; отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім'ї; розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо та за власним бажанням знаходиться в місці, невідомому особі, яка здійснила насильство; приходити до жертви насильства в сім'ї, якщо та тимчасово знаходиться не за місцем сумісного проживання членів родини; вести телефонні переговори з жертвою насильства в сім'ї).
4. Стягнення коштів на утримання жертв насильства в сім'ї в спеціалізованих закладах (приймається у судовому порядку).
5. Члени родини, які здійснили насильство по відношенню до своїх близьких, також несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність у відповідності з законом.

Згідно зі ст. 4 згаданого Закону України підставами для вжиття заходів із попередження насильства в сім'ї, є:
1. Заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;
2. Висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, бажання вжиття заходів із попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто;
3. Отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї

Орган, до якого подана заява про вчинення насильства в сім'ї, або про реальну загрозу його вчинення, розглядає цю заяву, та в межах своїх повноважень вживає передбачені законом заходи з попередження насильства в сім'ї. Згідно зі статтею 12 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї", члени сім'ї, яким було винесене офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, служба дільничних інспекторів міліції чи кримінальна міліція у справах неповнолітніх беруть на профілактичний облік. Зняття з профілактичного обліку членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, проводиться органами, які брали на облік особу, якщо протягом року після останнього факту вчинення насильства в сім'ї особа жодного разу не вчинила насильства в сім'ї.

Насильство в   сім'ї   -   будь-які   умисні  дії  фізичного, сексуального,  психологічного чи економічного  спрямування  одного члена  сім'ї  по  відношенню  до  іншого члена сім'ї,  якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як  людини  та громадянина  і наносять йому моральну шкоду,  шкоду його фізичному чи  психічному здоров’ю.

-  фізичне насильство в сім'ї - умисне  нанесення  одним  членом сім'ї  іншому  члену  сім'ї  побоїв,  тілесних ушкоджень,  що може призвести  або  призвело  до   смерті   постраждалого,   порушення
фізичного  чи  психічного  здоров'я,  нанесення шкоди його честі і гідності;

-  сексуальне насильство в сім'ї - протиправне посягання  одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї,  а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього  члена
сім'ї;

-   психологічне насильство  в  сім'ї  - насильство,  пов'язане з дією одного члена сім'ї  на  психіку  іншого  члена  сім'ї  шляхом словесних  образ або погроз,  переслідування,  залякування,  якими
навмисно   спричиняється   емоційна   невпевненість,   нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю; 

-    економічне насильство в  сім'ї  -  умисне  позбавлення  одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла,  їжі, одягу та іншого майна чи коштів,  на які постраждалий має передбачене законом право,  що може  призвести  до його смерті,  викликати порушення фізичного чи психічного " здоров’я.

Додаткову інформацію з даного питання можна отримати, звернувшись до відділу у справах сім’ї та молоді виконавчого комітету Ніжинської міської ради (каб.№9) та за телефоном 5-39-31.

Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу

Про попередження насильства в сім'ї

Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім'ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї 

Про внесення змін до розпорядження міського голови від 15.02.2013 року №30 «Про затвердження оновленого складу координаційної ради з питань попередження насильства в сім’ї»

Про міський план заходів з питань попередження насильства у сім’ї

Протидія торгівлі людьми

Міністерство соціальної політики України на виконання п. 5 Завдань і заходів з виконання Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 350, проводить національну інформаційну кампанію, яка направлена на привернення уваги широкої аудиторії до проблеми торгівлі людьми.

Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод.

Особа, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на безоплатне одержання:
1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
2) медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання;
3) тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:
1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах  допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку,  встановленому Цивільним кодексом України;
5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції за місцем проживання особи, яка постраждала від торгівлі людьми.
Особа, яка постраждала від торгівлі людьми на території України та громадяни України, які постраждали від торгівлі людьми на території іншої держави мають однакові права.                         

 Звертатися  по допомогу потрібно до:
Відділу у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Ніжинської міської ради   тел. (04631) 5-39-31;
Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів  за тел.  0800 -505-501  (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).

Про протидію торгівлі людьми 

Як визначити що Ви стали жертвою торгівлі людьми