16600, Чернігівська обл., м. Ніжин,
пл. імені Івана Франка, 1,
е-mail: [email protected]
(04631) 7 19 11, 7 19 51, 15 80
фото мера
Міський голова міста Ніжина
Лінник Анатолій Валерійович
Блог міського голови
фото мера
Секретар міської ради
Салогуб Валерій Володимирович
Блог секретаря ради
Статистика
  • Зараз на сайті:
    41
  • Переглядів:
    3192675
  • Візитів сьогодні:
    1342
  • Візитів всього:
    1380831

Актуальні питання відпусток для працюючих чорнобильців

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон) установлено гарантовані державою компенсаційні виплати, доплати, різні види допомоги та пільги, які стосуються всіх постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи громадян відповідно до категорій.

Статтею 14 Закону для встановлення пільг і компенсацій чітко визначено основні категорії осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких виділено учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (тобто громадян, які безпосередньо брали участь у виконанні робіт з ліквідації аварії та її наслідків, залежно від терміну та періоду роботи в зоні відчуження) та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (громадян, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто для одержання щорічної основної відпустки встановленої тривалості потрібна лише одна юридична підстава – це робота за трудовим договором упродовж відповідного часу.

Додаткова відпустка громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається відповідно до п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону та дає право особам, віднесеним до категорії 1 та 2, на використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на          14 робочих (16 календарних) днів на рік. Ця відпустка є гарантованою державою пільгою, а тому роботодавець зобов’язаний забезпечити це право працівника впродовж календарного року.

Статтею 76 КЗпП та ст. 7, 8 Закону України «Про відпустки» встановлено щорічні додаткові відпустки: за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці, за ненормований робочий день. Тобто щорічні додаткові відпустки надаються за роботу в тих чи інших умовах праці. Натомість додаткова відпустка, встановлена Законом, надається не за роботу, а за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1 та 2.

Додаткова відпустка (пільга) не продовжується на період святкових днів та в разі тимчасової непрацездатності, не ділиться на частини, не переноситься на наступний рік, а також за неї не провадиться виплата грошової компенсації.

На відміну від щорічних відпусток, для отримання права на таку додаткову відпустку не потрібен мінімальний період роботи, і надається вона незалежно від тривалості роботи на підприємстві, в установі, організації.

Якщо працівник підприємства має намір скористатися такою пільгою згідно з графіком наприкінці року на 16 календарних днів відпустки, то він реалізовує своє право на пільгу, передбачену Законом, за поточний рік.

Право на наступну додаткову відпустку (пільгу) він матиме впродовж наступного року.

Пунктом 6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936, передбачено, що графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до уповноваженого органу разом із зазначеними відомостями.

Цей графік надасть можливість уникнути проблем з використанням додаткової відпустки до кінця календарного року та відшкодуванням коштів підприємству за надану відпустку.

У разі звільнення працівника він має право навіть в останній день роботи взяти додаткову відпустку як постраждалий унаслідок Чорнобильської катастрофи. Тоді останній день відпустки буде датою звільнення такого працівника.

Отже, відпустка, яка надається працівникам відповідно до п. 22 ст.20 та п.1 ст.21 Закону, належить до інших видів відпусток, установлених законодавством (ч.2 ст.4 Закону України «Про відпустки»).

Згідно з п.5 цього Порядку оплата додаткової відпустки проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи відповідно до розрахункових даних, поданих до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації підприємства.

Працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно до відпрацьованого на цих територіях часу:

–       у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення – 44 календарних дні (загальна тривалість відпустки не має перевищувати 56 календарних днів);

–       у зоні гарантованого добровільного відселення – 37 календарних днів (загальна тривалість відпустки не має перевищувати 49 календарних днів);

–       у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 календарних днів (загальна тривалість відпустки не має перевищувати 42 календарних днів).

Ці відпустки надаються без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України.

В усіх випадках тривалість щорічної відпустки не має бути меншою за передбачену законодавством України для будь-якої категорії працівників. За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості, ніж передбачено Законом, її тривалість зберігається.

Приклад надання відпустки працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на території зони гарантованого добровільного відселення: відповідно до ст.47 Закону працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях зони гарантованого добровільного відселення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно до відпрацьованого на цих територіях часу – 37 календарних днів, загальна тривалість відпустки не має перевищувати 49 календарних днів.

Отже, працівникам, тривалість щорічної відпустки яких відповідно до законів України становить 24 календарних дні, відпустка продовжується до 37 календарних днів додаванням до основної відпустки 13 календарних днів (відповідно до ст.47 Закону).

Наприклад, працівникам, у яких тривалість щорічної відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки» становить 24 календарних дні та які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення, відшкодовується різниця між тривалістю відпустки, що надається згідно зі ст.47 Закону (37 календарних днів), та тривалістю щорічної основної відпустки, яка надається відповідно до Закону України «Про відпустки» або до інших законів України, без урахування додаткових відпусток (37 - 24 = 13 календарних днів). Відшкодування 13 календарних днів проводить ся за рахунок коштів державного бюджету, які спрямовуються на соціальний захист громадян, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи.

Різниця у 12 календарних днів між максимальною тривалістю відпустки 49 календарних днів) та основною відпусткою (37 календарних днів) не є одним із видів додаткових відпусток. Отже, працівникам, які працюють (перебувають у відрядженнях) на території зони гарантованого добровільного відселення, щорічну відпустку понад 37 (і до 49) календарних днів може бути збільшено за рахунок додаткових щорічних відпусток, передбачених законами України.

Ураховуючи, що 13 календарних днів, на які збільшується тривалість щорічної основної відпустки, не є додатковою відпусткою, а належить до виду щорічних відпусток, зазначених п.1 ст.4 Закону України «Про відпустки», на них поширюються вимоги цього Закону.

Отже, відповідно до ст.6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору.

Статтею 10 цього Закону визначено, що щорічні основні відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Працівник набуває права на щорічні основні відпустки повної тривалості в перший рік роботи, після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві. Згідно зі ст.24 цього Закону на бажання працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної відпустки не може бути меншою за 24 календарних дні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – Порядок), який визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п.5 Порядку оплата додаткової відпустки та різниці між тривалістю щорічних відпусток, які надаються працівникові згідно зі ст.47 Закону, та тривалістю щорічної основної відпустки відповідно до Закону України «Про відпустки» або до інших законів України проводиться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу.

Пунктом 6 Порядку визначено, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням чисельності постраждалих осіб за категоріями одержувачів компенсацій та допомоги певних видів і списки громадян із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення, місця реєстрації, ідентифікаційного номера.

Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до уповноваженого органу разом із зазначеними відомостями.

До 25 числа місяця, за який провадиться нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов’язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, та реєстр одержувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за своєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення й нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів.